замінник


замінник
(матеріял, виріб і под., що використовують замість іншого — дорогого / дефіцитного), замінювач, субститут; суроґат, ерзац (неповноцінний замінник)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • замінник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • замінник — а, ч. Матеріал, виріб і т. ін., що використовується, вживається замість іншого – дефіцитного або дорогого. Замінники шкіри. Замінники білка. || Взагалі те, чим заміняють що небудь …   Український тлумачний словник

  • замінювач — а, ч. Те саме, що замінник …   Український тлумачний словник

  • жирозамінник — а, ч. Штучний замінник технічних жирів …   Український тлумачний словник

  • шкірозамінник — а, ч. Замінник шкіри (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • алмазозамінник — а, ч. Матеріал, який за своїми властивостями може замінити алмаз …   Український тлумачний словник

  • метазамінник — а, ч. Атом галогену або група атомів, що замінює гідрогеновий атом у мета положенні в ароматичному персні сполуки …   Український тлумачний словник

  • оксизамінник — а, ч. Гідроксил радикал, оксигрупа, що нею замінюють Гідроген, галоген та ін. в органічній сполуці …   Український тлумачний словник

  • перемінник — а, ч. Той, хто замінює іншого на якій небудь роботі, службі …   Український тлумачний словник

  • субститут — ч. 1) род. у, спец. Замінник або новий промисловий матеріал, виріб, який заміняє існуючий. || Право судовласника на заміну вказаного у чартері судна іншим, рівноцінним. 2) род. а, заст. Заступник …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.